От так хочеш зробити це літо цікавішим, стараєшся розрядити обстановку, якісь пікінікі шашлики, а ніхто не цінує. Ненавиджу бути організатором, беру на себе занадто багато! А їм ще й не подобається.Набридло дбати про всіх, і зовсім не про себе. І сьогодні це просто черговий доказ того, що кожен сам по собі. Я не свята теж, але..Чому я дбаю про всіх, навіть будучи за кордоном, стараюсь зробити сюрприз, подарунок різними шляхами, а інші чомусь не вважають що я теж на це заслуговую? Мені теж було б приємно. Чому, коли я стараюсь щось зробити, інші не прикладають до цього зусиль ? Я одна не зможу.Без вас.І питання чому я себе так поводжу не є до речним. Мне псує таке відношення.Мені більше не хочеться старатись.Навіть доброта, теж має межу.І все рівно, я стараюсь робити так щоб всім було добре, лиш не мені.Йду на уступки, терплю ваші вибрики.А, власне, для чого ? Мені набридло.Стану такою як ви. Ви всі. І не треба дивуватись.В цьому винна не я. Моя відданість ламається від відсутності розуміння, що таке справжня дружба.А не тільки слова.Слова брешуть.