15 июля 2014 года в15.07.2014 22:59 6 0 10 1

Ти - не моя трагедія. Я не про тебе пишу романи. І ти пробач мені, звісно, що моя свідомість без упину наповнюється цими страшними примарами. Моя вічність в тобі: море, пісок і сварки, наша пристрасть - це фото зі стін моєї кімнати. І якби ти колись сказала: бувай, коханий, я йду від тебе назавжди… Я би плакав. Чуєш? Ти для когось вже була важкими зітханнями, для когось - вічним вселенським щастям та музою. Тебе любили до мене і після мене також любитимуть. Я зі всім згодний, я усе пробачу… І наразі в мене лиш одне питання, останнє: над прірвою серце твоє трепетатиме так, як поряд зі мною?

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

PROSTOMENITAKTREBA — do it yourself

6

Болить.а я не вмію вже жити без тебе.не покидай тількі мене.дай шанс довести, що в світі може жити справжня любов, та й нехай на відстані...

9

люблю.люблю як нікого і ніколи.і навіть після того я ініціювала розлучення, я люблю.не за щось.а за те, що я була щаслива.щаслива від смс...

7

Чому вважають, що любов безцінна, Її придбати можна за айфон, Або платити за ніч/погодинно, Не відая відмови й заборон? Куди под...

6

Ти - не моя трагедія. Я не про тебе пишу романи. І ти пробач мені, звісно, що моя свідомість без упину наповнюється цими страшними примар...

8

Ти - не моя трагедія. Я не про тебе пишу романи. І ти пробач мені, звісно, що моя свідомість без упину наповнюється цими страшними примар...

11

Впав. Плююсь. Поки летів, двічі розідрав лице. Боляче забив коліна та збився з ритму. А Лєра каже, відпусти, каже, типу боляче, каже, ...