Листопад. Що за неук цей місяць листопадом охрестив.
Давно ж опало листя. Лиш холод і мости,
Лиш сніг та чорний ворон…
Між нами біль та сором,
Його не відвести.
Якби ти знав як гірко
Пекла у грудях дірка,
Коли ти відпустив,
Ніколи б ти не вийшов
Крізь двері в глухій тиші.
Та ти не знав й пішов. Мені самій залишив
Купу сміття, листів й текіли,
Сама не п"ю, мені не сила.
Тебе б чекала, але марно.
Тобі б писала, та вульгарно
І лиш листопад ненароком
Омиє душу брудним соком.