***

Ти кажеш, що життя то дивна річ.

Та чи це так ? Чому ж щодня ти пліч-о-пліч

Крокуєш із собі подібними і помічать не хочеш

Запал з чиємусь серці чи мрійливі очі?

Ти оминаєш їх свідомо чи бездумно.

Складаєш крила. Раціонально дієш і розумно.

Бо ж ти людина. Усе нове для тебе небезпека,

Ти зміни носм чуєш ще здалека,

Ти їх майстеро оминаєш,

Нових людей не підпускаєш,

Адже вони життя твого уклад порушить можут,

Чи боляче так зроблять - ніякі ліки не поможуть.

Так, щось міняти здається небезпечно.

Нові обличчя, фрази не в попад, так недоречно.

Смішним бувати ти боїшся,

Щось не виходить і ти злишся…

Життя всіх граней ніколи не сприймеш,

Та й хвиль його бурхливих убрід не перейдеш.

Такі слова як "біль", "смерть", "розчарування"

Із лексики не викреслить, прийми ж їх. Без вагання

Дивися в очі людям - приєним і не дуже,

І може ти від когось почуєш тепле "друже",

А може хтось окине поглядом байдуже.

Адже життя то дивна річ.

Холодний день, та тепла ніч…

Яскравий колір та приємний запах…

В руках людських чи у котячих лапах…

То є життя. У кожного своє.

По-своєму прекрасне. Цінуй його як є!