Поступово втрачаю сенс наших стосунків, які ми так майстерно приховуємо.
Мені не вистачає елементарної ніжності…я її не отримую і не віддаю. Це вбиває. Часом сижу, дивлюся на ньго і з'являється нестерпне бажання обійняти…просто пригорнутися до нього. Проте одразу згадую як він цього соромиться на людях і мені стає тяжко..образливо якось..
Створюється враження, що він соромиться мене. Хіба ми можемо розвиватись в такому напрямку? Відповідь очевидна.
Коли ми були просто друзями, ми спілкувалися набагато більше…я хочу повернути ті дні…тільки додати краплинки любові й щирості.
В нас все вийде..краще ніж у минулі рази. Я сподіваюсь. Вірю. За це повинні боротись двоє, отож допоможи мені..я хочу цього…