Він не говорить про вічне кохання, про свій ідеал, з яким на сто вісімнадцять відсотків я співпадаю, про те, що завджи буде поруч, до гробової дошки, що зі мною він ніби потрапив до раю, про те, що в душі його розцвіли волошки. Він не говорить про те, що не може без мене жити, про те, що тепер ми єдина сполука. Не пише віршів. І не дарує квіти. Він просто міцно тримає мене за руку.