Хочеться просто схиляти голову перед великим коханням. Це так геніально, коли двоє людей кохають одне одного протягом довгого періоду. В мене викиликає це тільки захват.
Звісно, шлюб це дуже класно, але для мене шлюб і кохання це далеко не синоніми. Безумовно, простіше, якщо кохання захищене щлюбом, це його підживлює. Але не можу сказати, що всі «одружені» є закоханими. Та мова і не просто про якусь закоханість, зараз я маю на увазі ціле мистетво, це просто талант, привілегія, вміти кохати і бути коханим. Не просто там на рік чи на місяць, а на все життя. Дехто каже, що кохання – це робота. Що потрібно над ним трудитися обом сторонам. Так, я, звісно, з цим також абсолютно згодна, але не можу не доповнити, що кохння, це як той самий дар від Бога. Це так само як вміння танцювати чи малювати. Вміння кохати і бути коханим формується аналогічно. Повірте, я як людина творча, яка і танцює і співає і малює і що тільки не робить можу пояснити, як це все зароджується у людині, і які головні складники «таланту».
Все починається з прикладу, чи то батьків, чи якихось знайомих. Ти бачих як це гарно і приємно, тебе це захоплює, ти хочеш також це повторити. Та прикол у тому, що якщо з дитинства батькі розвили у тобі таку здібність, якщо відвели вчасно «коли ти ще не сображав» до музичної школи, на танці там різні, то у тебе вийде, але якщо вміння не було розвинене в дитинстві, то наврядчи в 16 з тебе раптом вийде класний танцюрист. Я не вірю, що діти народжуються з талантом, я майже на 100 відсотків впевнена, що вся справа лише у тому, щоб розвинути вміння з самого самого народження, співаючи біля коляски пісеньки не фальшивлячи при цьому.
Так само і з коханням, тільки трохи складніше. Мабуть, тому, танцюристів значно більше, аніж дійсно закоханих пар. Щоб створити родину, яку можна буде порівняти і скелею, мало просто, щоб хтось тобі сподобався, мало переспати, мало навіть закохатися. У всього цього повинен бути міцний грунт, який повинен був бути закладений в дитинстві. Це той самий талант, талант спілкуватися, талант виходити скадних ситуацій, талант ставити себе не місце іншого, талант забивати на свої інтереси заради інтересів родини, талант слухати, пояснювати, розуміти почуте. Щоб створити міцну родину з невимовним коханням мало просто бути в дітородному віці чи це та щось, мало, щоб тобі було 25 і вже пора заміж, звісно, вік відіграє важливу роль, але лише у тому випадку, коли вік є запорукою твоєї мудрості і досвіду. Та, на жаль, це далеко не так.
Не кожен наділений цим талантом, щось зміни вже майже не реально. Якщо ідеали, образи родини сформовані в вашій голові не правильно, то скоріш за все ваш шлюб буде пререченим, і це не залежитеме від вашого віку аж ніяк. Це так само, як не поставлений голос, що звучить коряво і неприємно. На, на жаль, з голосом все значно простіше.
Для того щоб стати по справжньому повноцінно щасивою людиною потрібно бути надзвичайно розумним. Розум це не так що от «я розумний…» щось таке ефімерне. Взагалі, вдаліше в цьому роумінні звучить не «розумний», а кваліфікований. От коли ти починаєш працювати, то дуже швидко набираєш досвіду, звісно, ти і до цього щось знав про данну спеціальність, можливо навіть на неї вчився, але за рік роботи, ти набираєшся знань так само багато, якщо і не більше як за чотири роки навчання. Цю твою кваліфікацію, твій розум і досвід ти добуваєш шляхом руху, шляхом спроб, рішень, якихось вчинків, не завжди правельних, але необхіних, щоб самоудосконалитися. Так само і в коханні. Ти проходиш весь цей шлях, що зароджується в дитистві, стає твоїм хобі, справою твого життя.