14.04.13 А як це образливо, коли тобі погано на душі, а точніше у тебе повна пустота всередині, а людина, котрій ти так допомагала, коли у неї була аналогічно ситуація, так без емоційно відноситься до тебе. Тоді нащо було заспокоювати її? Тоді нащо ти витрачала так багато зусиль на неї? Марно?
Послухавши купу порад, мені варто наступного разу не докладати зовсім зусиль, а не звертати увагу на тебе? Поясни мені, будь ласка, чого я так страждаю через тебе, а ти нічого не робиш з цим? Ти ж, мабуть, навіть не знаєш наскільки я нещасна кожного разу після твоїх скарг, після твоїх критичних моментів життя, коли ти розповідаєш мені, а я не маю права сказати, заперечити, а тільки довести тобі, що ти неправий і все буде тільки добре. А це типова брехня, яку ми кажемо кожному з нас лише для того, щоб заспокоїти дорогу для тебе людину. Невже ти не розумієш, що я теж не вічно весела, невже тобі не хочеться допомогти мені у цю важку хвилину, а не сидіти на тому кінці мережі і лише набирати декілька слів, букв мені. Невже я таке заслуговую ставлення від людини, яку я безмежно щиро обожнюю? Невже?
Чесно, я вже і сама не розумію, чого я маю очікувати від спілкування з тобою, якщо сидячи поряд зі своїми друзями до мене приходить думка, що про мене ти зовсім не згадуєш, коли кимось зі своїх фальшивок. Адже ти думаєш, що я просто ніколи не дінусь від тебе, а це, на жаль, так і є.. адже усі мої спроби закінчувались лише одним результатом.
Сидячи, я можу уявити собі, що якби ми були поряд, якби ми зустрічалась, у нас були б аналогічних сварки до тих, що я вислуховую кожного дня у своїй компанії. На перший погляд вони такі банальні, там зовсім нема ніякої проблеми, а роздувається такий скандал… але це не ідеал, тай взагалі ідеалу не існує. Хто придумав таке слово? Воно беззмістовне.