Заглянемо в очі часу. Побачим себе. Але себе колишніх. Себе малих, крикливих.. Добре що крикливих! Бо зараз багато про що мовчим. Заглянемо в очі миті. Побачим себе. Але себе теперішніх. Себе начебто дорослих, начебто надійних.. Але всерівно втечемо. В останній момент. Чи зразу..? Заглянемо в очі вічностей. Побачим "ніщо". Побачим "ніде". Побачим "нізвідки". Пусто. У вічностей нас нема.