В коханні теж буває ренесанс,
мабуть, заради нього варто жити.
Та є любов коротка, мов сеанс,
а хтось народжений одвік любити.
Відродження того, що пролетіло
здається навіть менш ніж за хвилину,
вартує знов почуть мороз по тілу,
хоча б на мить (бо ж час так швидко плине!)
А може щось тривале відродити?
Оте, яке тягнулося роками?
Кохання з коми раптом розбудити,
так бережно попестивши руками….
Що ж, друже, обирай дорогу!
Якою ти стежиною підеш?
І хто чекатиме тебе за рогом,
і чи раптово ти не повернеш..?
…..
Даси життя своєму ренесансу?