11 января 2013 года в11.01.2013 19:45 1 0 10 1

Музика асфальту. (проза) Вступ.

Майже повністю стоптаний вчорашній сніг. Майже набридливі уже прослухані до дірок колись улюблені акорди. Навушники раптом стали надто рідними для перехожих міста. Більше ніхто не чує музику вулиці. А десь під заскнілими будинками сидять вже не потрібні нікому вуличні музиканти. Колись їхні мелодії були саундтреками міста. Колись їхні пісні грали на всю. Бо вони від душі. А тепер вони принишкли, і лиш інколи чути як вони сумно намугикують рідні серцю звуки.

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

HOLODNUYBRUKGARIACHAKAVA — Холодний брук. Гаряча кава.

1

Музика асфальту. Частина 1.

"Світ глухо-сліпий, і я вкотре в цьому переконуюсь". Андрій вже не перший раз сидів на цій лавочці, інколи поспіхом а інколи розтягуючи з...

1

Музика асфальту.(проза) Вступ.

Майже повністю стоптаний вчорашній сніг. Майже набридливі уже прослухані до дірок колись улюблені акорди. Навушники раптом стали надто рі...

2

Ламай огорожі.

Остогидлі стандарти підкорюють світ. Вже не "трендово" бути собою. І природня краса тепер пустоцвіт окутаний самотою. Багато пустих але н...

1

Йому..

Занадто грішний для землі, занадто правильний для пекла. Як злість зривати - на мені. Чому? Це я тебе прирекла? Занадто грубий. Не кришта...