зря писала минулий пост) мене знову понесло в радной расіанскій) атлічьна тенденція.коли раздумія-привіт, рідно мово.а коли радась, то прасті, язик, магучій такая жизнь.я в тємє рускіх. ну да ладна.розкажу вам причину моєї ейфарії.тут не обмежитись славєчками типу ваууу, це так класно.тут нада "В МЕНЕ АХУЄННА ЖИЗНЬ, ЗУБ ДАЮ") правда-правда) моя мать паміловала мене грєшніцу і увєлічіла мої карманні дєнгі в півтора раза.тут типу має бути васторженні крикі, авациї, салюти, гуляй душа) ну ви поняли, да, шо тепер моє мажористе нутро вийде назовні і я буду купатись в золатєє, я скрудж макдак, я буду саріть дєнгами, пракладувати собі путь ними, купюру наміналом в сотку я іспользуватиму вмєста салфєтак, да) хоча пожалію я ваш мозг, якій зараз думає, як би па-удобніше мені сказати "прівєт, лутший друг") це був всього лише сарказм.одне радує, може, хоч при цих абстаятельствах я назбираю собі на канвєрса*___*