Это просто Вьюи блог

весь мир такой большой,
но в тоже время
в нем так пусто.

все потому,
что люди в нем
совсем не ценят чьи-то чувства

А ты помнишь мои строки дорогой, ты помнишь все что я тебе желала?

И помни, я отдала тебе свое сердце, душу и тело. После тебя я с трудом могу дышать, я перестала доверять людям, я зделала то что было проще, я просто стала всех ненавидеть.

И кстати ты ведь помнишь, что мои пожелания сбываются. Помни, и надейся, что я о тебе не буду вспоминать.
P.S. с любовью твоя М.

Я не из тех, кому можно разбить сердце,

Я не стану плакать и грустить из-за мужчины,

Потому что никого не впускаю в своё сердце.

Мне не больно от расставаний,

Потому что я не отвожу отношениям слишком важную роль.

Я никогда не растворялась в любви,

Хотя кто-то может сказать, что любит меня по-настоящему.

Тем не менее, на этот раз всё по-другому.

Я потеряла разум, земля уходит из-под ног,

Я сдерживаю подступающие к горлу слёзы.

Я отпускаю тебя.Что происходит?

И бегу прочь от любви. Вот что я чувствую…

На этот раз всё по-другому:

Я почувствовала себя жертвой.

Сердце словно пронзил кинжал, когда узнала,

Что между нами всё кончено.

Теперь я нахожусь в этом состоянии –

Налицо все симптомы

Девушки с разбитым сердцем.

Но ты никогда не увидишь моих слёз.

Это случилось после нашего первого поцелуя?

Мне так больно отпускать это воспоминание.

Мы проводили много времени вместе,

А теперь я знаю, что этого больше никогда не будет.

Мне следовало избегать твоих объятий.

Возможно, мне тяжело расставаться с тобой,

Потому что я не хотела влюбляться в тебя.

Я не понимаю, как тебе удалось украсть моё сердце.

тяжело ждать, надеяться, мечтать.

мечтать о том чего никогда уже не будет, да и небыло, это всё моя гребаная фантазия которая не первый раз недаёт мне спокойно спать ночью.
я разговариваю с тобой каждую ночь, ревела тебе в плечо, тойсть твое плечо-это моя подушка. подушка но без подружки, оставили, забыли, просто ненужна сегодня.
я как на шампур надетое мясо, такое же никому не нужное и жертва своего одиночества.
P.S.:I love you…

Мечтали о лете,

Зимою мрачной.

И страсно мы грели

Тела нашы грешны.

И вот, оступилась, упала

поднял, и ушол. Забыл ты меня.

Сміх…Сльози….Плач дитини…

Крик…Подих…Знову зміни…

Життя…Смерть…Здивування…

Ти….Я…Ми відмінні…

Кохання…Щастя…Розчарування…

Довіра…Зрада…Я безсила…

Ніч…День…Яка різниця…

Все одно нічого не відчуваю…

Недай своему огню погаснуть необратимо искра за искрой, недай утонуть в болоте безнадёжности еще тут и уже нет, недай герою в твоей душе погибнуть в отчаянной тоске по жизни в которой ты стремилса, но так и не достиг. Мир который ты ищеш может быть обретён, он существует, он реален, он достежим, он твой……

Я дуже сильно хочу до тебе. а ти всього лиш знаєш моє ім'я, і то з першого разу незгадаєш.

"Кохана, я люблю тебе!!!" хочу чути це від тебе я все своє життя, відчувати твої ніжні дотики до мого тіла.

Але, завжди має бути це прокляте "але" в мому житі воно присутнє в кожній частині мого життя.Який ж я всеж таки лох.

Гуляючи розуміти, що ти в цей час трахаєш якусь чергову твою фанатку, яка кончає при одному тільки погляді на тебе. Або дивитись на те, що ти йдеш з моєю подругою за руки, в обнімку, та ніжно щебечете…а мене ніби взагалі в твоєму житі і небуло.

Ну вот дві неділі ми вже не бачились з тобою.

Дві неділі я некурю заради тебе.

Сильно переживаю, чекаю, безмежно чекаю нашої зустрічі.

Поступово стаю твоїм ідеалом.Худенька, маленька, чорненька, спортивна, немаюча шкідливих звичок дівчинка, яка заради тебе піде на все, але звісно ти про це навідь не здогадуєшся.

І я зроблю так, щоб ти цього ніколи на зрозумів. Що я в тебе перша закохалась.

Знаєш, мені інколи та буває боляче…

На відміну від інших, у мене ніколи небуло серйозних стосунків.А інколи так хочеться тепла, поцілунків, любові.Банально канешно, але всеж любові.

Протягом 17 років, я мріяла про те як я пройду о коридору, а всі будуть пялитись на мене. І неважливочи в мене буде шикарний прікід, куча друзів, і була б я на пару сантиметрів вища, мала сіськи як в Даниэль Харріс. Це був би початок нового життя, мій тимчасовий статус "щаслива" та "кохана".

А це боляче, навідь дуже боляче, невідчувати тепла всвій бік.

Боляче, коли він тебе цілує, та каже: "блін, а в тебе дійсно тіло класне..".

І бля, мені від цього має бути лекше??? Нєт канешно..Мені боляче, шо після сексу, та блядіна пішла і розказала все МОЇЙ же подрузі.

Це погано.Все було погано, і секс тоже доречі поганий, все було дуже погано…

А я, стільки чула про кохання, що воно надає людям ціль в житті.Але ж ніхто не каже, що якщо воно не взаємне, як діра залишиться в нашому серці.

Хочу шоб ти мене покохав за те яка я насправді

хочу, щоб ми разом, просто ми разом.