konstruktor_ego

і у моїх фантазіях
ми вже давно
танцювали вдвох шалений джайв
в кислотно-салатових боа,
самбу/румбу/контемп
(все, що тільки я могла знати чи вигадати),
говорили молдавською,
брали алана по
в місцевій бібліотеці,
спершу на його паспорт, тоді на мій, бо ніколи не повертали.
він був настільки еротичним і зваблюючим
у всіх своїх рухах, рисах і звичках,
що я фатально заводилась і здаеться,
могла б кінчити,
лише облизуючи лінзи його окулярів.
вся ця його латентна,
на підсвідомому рівні заворожуюча сексуальність
змушувала мене вигадувати все нові й нові збочення щодо нього.

LIKE JAMES DEAN, FOR SURE

я не знаю чому воно все мені так цікаво завжди, в мене в закладках твій жж і всі твої вірші, що я часом перечитую. ні, я не дурепа, щоб називати себе шанувальницею твоєї творчості. тим паче, у тебе є людина, якій дозволено підвищувати твою самооцінку, казати, що поет з тебе нічогенький і в житті ти чогось та й доб'єшся. і мені ніяково навіть у себе в думках відчувати себе тією морально склавшоюсь тітонькою, яка дає тобі, настанови про життя, каже, що ти розумний хлопчик і сипле дурними не по віку компліментами, наче наречена у брамі цукерками.
хлопче, закінчся вже в мені нарешті. я хочу забути тебе, твою чудову красиву дівчину/жінку/матір (яка мені звісно надто симпатична), твоїх друзів і їхні клікухи, що так легко запам'ятовуються. завершуй вже дивувати мене щойнонаписаним, воно у тебе все надто розумне, надто проникливе, влучне і глибоке. я тобі заздрю.

а пісня. вона вже не вперше фігурує в моїх записах, просто надто чомусь асоціюється з темою.

хлопці з зашкалююче високою самооцінкою - мій фетиш. і сто зі ста скаржаться на свою мізерно низьку самооцінку.