Это просто Вьюи блог

Не можна постійно звинувачувати себе за щось. Звинуватили себе разок, і спокійно живіть собі далі.

Сузір'я родимок на моєму животі.Це, напевно, найкраще, що я маю.

Я хочу знати, любиш ти мене,

чи це вже сон, який уже не сниться?

Моєї долі пекло потайне,

моя сама від себе таємниця!

Чи ти за мене душу віддаси,

чи розміняєш суєтно і дрібно?

Краса – і тільки, трішечки краси,

душі нічого більше не потрібно.

Чи, може, в цім калейдоскопі літ,

де все нещадно звичне і щоденне,

ти просто мені дивишся услід

і трохи любиш сни свої про мене?

© Ліна Костенко

Мені важко.Важко з тобою.Ти, мила, ніби-то така проста, але, водночас така заплутана, як математика, яку я ніколи не розуміла.