я змучена.
дуже дуже.
і спати хочу дуже.
а завтра хтось повернеться в море, нарешті.
як я скучила, доречі, в нас дохуя спільних фоток.
карочє, збираюсь спати.бо очі зліплюються.
гарних снів.

п.с.завтра день міста.гуляєм до ранкуууу^^

—привіт Рома, як ти?
-неможу писати.мама фільм дивиться.

ну не дурна я?!
ну не треба було писати!не треба було!!!!!!!
все!
поки сам не напише, не згадає, навіть не подивлюся в його сторону!
ну бляяядь.ну як так можна?!ну як?!!

БЛЯДЬ, ДЕ МІЙ АТЕСТАТ?!
КУДИ Я ЙОГО ВСУНУТИ МОГЛА.
АААААААААААА.
В ПОНЕДІЛОК ЙТИ.А ЙОГО НЕМАЄ.
СУКАААБЛЯЯЯЯ

і так, як всім відомо, я надіялась.
надіялась до останнього.
надіялась до того стану, що вже заробила спазми шлунку.
я надіялась, справді надіялась.
надіялась на краще.
питання лише одне, навіщо?!
навіщо надіятись на краще?!
сьогодні я вже не зможу надіятись на краще.
точніше від сьогодні.
але я надіятимусь на будь-що.
будь-що буде.
гірше ж вже не буде.я впевнена.

Добрий день, сьогодні ми гуляли знову.
І сьогодні ми були в Марини.ми пили чай, сміялись, співали, як завжди сварились.(я з ромою) але все було добре.
і що ви думаєте, в житті не без пригод.
коли ми вийшли на площадку Ванесса сказала мені, щоб ми йшли пішки з 9го поверху, ну а я відмовилась.маша владу теж запропонувала, але і той відмовив.
і вийшло так, що я, маша, влад і рома разом зайшли в ліфт.і я пригнула, а потім пригнув рома, і ми зупинились.нас трусануло, всім зразу було зрозуміло, що ми зупинились між поверхами.
спочатку все було добре, ми подзвонили оператору і нам сказали, що нас виймуть, але коли хвилин 5 після зупинки нам стало різко гаряче, стало якось не по собі.нам стало невистачати повітря, ми почали відкривати двері, в мене не ловив зв'язок, хоча в маши ловив.
потім всі почали дзвонити, кричати, а ми сміялись.
ми нажимали на всі кнопки які тільки були.
дзвонили разів з 3 до оператора, і просили води, а вона сказала що викличе участкового.ми сміялись.але все ж таки повітря невистачало капітальнооо.
а ще, ми знімали відео.
машка трошкі пересрала, малюююсінька:*
але все добре.
нас вийняли.оперативно навіть якось.за 30хвилин.рівно за 30хвилин приїхали ліфтери.
але є що згадати.
реально є.
знову хороший день.
дякую^^

п і
і так кожен день, і кожен день обіцянки.
обіцянка цяцянка дурневі радість.
я неможу так довго чекати.
мені набридає чекати, але я чекаю, бо я чекаю тебе.
тафтологія.тай хуй з нею.

мені так важко даються моменти очікування.
так важко.
ну немаю я терпіння, ну що вже зробиш?!

я хочу, щоб все було так як в цьому фільмі
у
але ми не в кіно живемо.

просто, я загадала бажання, і воно збудеться.рано чи пізно.
і я чекаю тебе, так само як і те бажання.
я чекатиму, але ж не вічно.
такщо, думай швидше.
прошу тебе, благаю.


привет, я не пьяный, давай без прелюдий,
а что ты сегодня делаешь ночью?
«вообще-то я сплю, как нормальные люди,
и очень устала, устала я очень».

да ладно, ну брось и ко мне приезжай ты,
мы будем пить водку и Летова слушать,
залазить с тобой на любимые сайты,
поверь, дорогая, тебе станет лучше.

а если совсем уж не хочется водки,
мы сможем с тобою выпить и чай.
вот только не надо гудков коротких..
пожалуйста,
приезжай.

WARZONE

Самые популярные посты

136

4

Останній пост в 2016 Зараз 2020 Я дуже довго не могла відважитись і зайти сюди знову За багато болі і смілих відчуттів /почуттів на показ...

60

War zone

Привіт, скільки років, добрий наш Вьюі! Дуже давно сюди не заглядала і думала, що мій блог тут мав назву seaside! Прекрасна, чудова асоц...

51

а весна пришла с кучей новостей.

Як сказав Гоголь "твоё от тебя не уйдет", але ти завжди можеш вибрати іншу опцію і піти.

50

залишити все

і знову їхати 615 км до того, з ким спокійно і тепло спати.. ніколи не думала, що стану такою.. готовою їздити по 1000км там і з поврот...

47

05:59

12 вагон 56 місце і о 11:59 я не сама ^^

45

встречайтесь так, чтобы пожениться

ця фраза зробила мій сьогоднішній день. почувши її в мене пробігло мульти-мільйон мурашок по тілу і я встала, щоб вийти на балкон, хотіл...