Это просто Вьюи блог

Розпочну свою розповідь з того що я втратила свій рожеви шарф.

Наступного дня, тобто 07.12.12 в 2:30 ночі, ми зібрались на вокзалі для того щоб вирушити до Київа на концерт ЛМФАО.В потязі Самолюк якогось хуя з мене трохи піджартовувала.Приїхали ми на вокзал десь о восьмій ранку і одразу ж попрямували до хостелу(який нам забронював Рейтель). Він був в 15 хвилинах від вокзалу.Зустрів нас приємно одягнений хлопчина в шортах, та одразу ж здався нам дуже миролюбивим та чемним) Хостел називався Пумба.Коли я зайшла в середину зразу ж зрозуміла що хотіла б там жити.Він був у вигляді квартири.Такий собі притон для хіппі)). Сергія(адміністратора) розпитала про цікаві місця, в які б ми могли сходити.Він розповів про Бібліотеч чи Бібліотеку(я так і не зрозуміла) але судячи з усього там було б дууже дуже круто.Але так як нікого цікавість та оригінальність крім мене та Саші не цікавить, то всі "забачінілі" ідею про відвідання цього кафе.Трохи погравши в плейстейшн, насидівшись в інеті та зробивши декілька фотографій, ми поїхали в Блокбастер.Там сходили на картинг трек, де я зайняла третє з кінця місце, перегнавши Сашу та Таню.Танька взагалі тормоз) Далі тап тап денс(ільки в живу), амеріканські горки(в кабінці).

Зібрались їхати ми далі.Я з Самолюк додомцю, а всі решта в Скай Мол.Вони то поїхали пречудово, а ми чекали з час може більше:не могли визвати таксі.Так що після чисельних спроб зібрались на безкоштовну маршрутку, яка довезла нас до метро Оболонь.А там вже я викупаю куда йти та що робити.Так через 15 хвилин ми були біля Палаца спорту.Там ми чекали годину-дві всіх наших.Все в нас повідмерзало, нерви здавали, я навіть закурила від злості.Пропускали чергу, напевно, зотри раза.Дочекавшись їх, зайшли.на концерті круто було, але всеодно не було тої атмосфери якої ми чекали.Я трохи випила пивка, щоб не зовсім сумно було.

Після концерту ми вирішили щось купити, на квартирі випити.По дорозі ми так нічого не купили.А приїздивши нам з Трофом та Сергієм довелось йти до супермаркету.Пішли, зкупились, поговорили, багато чого взнали від Сергія про хостел.Цікава він людина, творча, мені подобалось те що йому не сподобались Таня з Аньою.ахахах, жорстока я, але що вдієш.Вернувшись додому, ми розпочали бухати) Сергій обережно спитав чи ми курим.ахахха.думав що ми всі такі правильні напевно.Ну Саша начала ламатись, таке.А я з Трофом як завжди тільки за.Випили, курнули і рішили роз їхатися.Я, Саша, Сергій в 44-арт клуб, а решта до Троца, але як виявилось вони поїхали назад до нас.Все що далі було:клуб, дім, вокзал, поїзд-а не дуже добре пам ятаю.Але пам ятаю, що приїхавши з клубу я була з Сергієм, нічого слава Богу! особистого, інтимного(а я могла б, знаючи себе, при такому стані) Спочатку ми були на балконі потім замерзнувши пішли до якоїсь кімнати там намагались поспілкуватись, але ааххахах заснули, вставши, я пішла до всіх спати далі)
В поїзді мені як ніколи було зручно спати :) )

Що я можу сказати, АХУЄННО ПІЗДА ЯК БУЛО !!!

і що круто, те що він мене добавив і написав, і нікому більше, вот так вам сучки(це" мєлочно" але)

Розпочнем з того що я вже як пару днів в Києві
Коли я приїхала я не знала куда себе діти.Ліжко на якому я повинна була спати зломане, в кімнаті смерділо.Але згодом я привикла.

На другий день я пішла в дрім таун, так як моя ціль приїзду заключалась в тому що я повинна була скупитись до болгарії.Мені, чесно, сподобалось що я накупляла!

На третій день я вирішила ознайомитись з способом пересування в Києві.Я очікувала що це все набагато складніше і до цього боялась іздити в метро, а зараз я себе почуваю як риба в воді)) Знаєте за цей день мені все ж таки сподобався Київ-місто квітів)

Цей день видався навпрочуд чудесним, я неочікувала такого щастя для себе!Якраз проходив в Донецьку матч Україна-Англія(вирішаючий для нас) та в Києві Франція-Швеція.Я вирішила що маю піти повболівати за нашу збірну і зібралась на фан зону з Вітьою.Я пішла раніше, десь на 18-19 00.А Вітя мав підійти вже на час самого матчу.На майдані був концерт з Русланою, в фан зоні дуууже багато народу, іноземців валом.Швейцарів та Французів найбільше.Всюди продавали білети на матч який відбувався в Києві.Дуже дешево продавали.Я собі ходила поміж цих всіх людей.Мені дуже добре було так як дуже багато людей помічало мене і зауважувало що я вельми гарна пані.ахах)) З одним франчузом Алексом познайомилась перед самою грою.А потім я загорілась тим щоб піти на Францію-Швецію.Папа казав щоб я йшла.Ось так неочікувано збулась, в якійсь мірі, моя малесенька мрія, я пішла на гру Євро 2012.Перший матч був не цікавим.Людей валом на стадіоні було.Другий тайм настільки цікавий був, що признаюсь я полюбила футбол.Це все таки правда дуже цікаво.Тільки в живу, а не по телевізору, зовсім другі відчуття!Йшла я туда і думала що буду вболівати за французів, але вийшло так що там біля нас сиділи тільки шведи, то було б не гарно якщо б я між ними вболівала б за францію.І справді, добре що я за них була, в них такий сильний національний дух.Вони так вболівали за свою збірну, такі няшки) Я з ними теж в другому таймі кричала.І в результаті 2:0 на користь Швеції.Ураааа.Яка я була щаслива, ніби то це Україна виграла в Англії.До речі в наших дуже багато шансів було, але так як головний судья підар сліпий, то з цим нічого не вдієш.Коли я прийщла додому зразу виставила фото в вк.І після цього мені написав Ростік Стратійчук, спитав чи я в Києві, і чи не хочу я зустрітися.А потім Мінчев теж спитав чи я в Києві і все(цікавий він хлопчина, а я б його хотіла побачити)

Сьогодні видалось не таким яскравим я попередні дні.Наталочка кончена сучка позвонила мамі і сказала шо я погано себе веду(дит садок якийсь) Мама, в свою чергу, накричала на мене, сказала щоб я їхала додому, я звііісно ж послухала обидвох і зробила все не так як хотіли того вони) Не зустрілась я з Ростіком так як то його не було онлайн то мене.Пішла я сама гуляти.І погуляла чудесно!Зайшла в Пінчук Арт Центр(там правда все таке таємне, зачаровуюче, треба поломати над кожним витвором голову) Потім вирішила походити по всяких центральних вулицях.От і все, прийшла я додому десь в пів 11.І навіть не боялась)

"мені ні з ким не було так цікаво спілкуватись як з тобою, то шо думаєш то й кажеш таке відчуття) " А.М

аааа мааааааать.який ж він мілаша

Матюшки.що ж це робиться??

Вчора Діана, кончена дурочка, рішила перечитати переписку з Аркашою і що ви думаєте, сьогодні мені вже не так всеодно на нього як перед цим було.Я знов про нього думаю і до цього всього бачила сьогодні Тіану з номерами 0097, я там чуть би не побігла за нею(слава богу втрималась) Приставляю шо буде якщо я його побачу в Мода Барі((

І ше цей Троф про мене вспомнив, позвонив прям.Правда я перед цим йому звонила, так як випила пива і піддата чучуть була, і в нього поза зоною було, так виявилось що він не знає що я йому звонила, бо посіяв десь тел.Вот і харашо:думаю я собі) Але всеодно він така мілашка, цей Трофік.

Завтра я їду, напевно, в Київ за шмотаками.Сама буду по магазінам ходити, це ж так буде скучно, капєєєц.Але треба йти на якісь жертви.А впринципі я й сама там зможу, навіщо мені ше там хтось.Притому я буду не сама, а з одежою, яку я буду вибирати.аахха)

Сьогодні мене Лужанінова чекала час і так, і не дочекалась, а все ізза того що мені вчора Каріна запропонувала поїхати з ними в Болгарію.Ми сьогодні з нею ходили в турагенство.Так вже мені пощастило:ми їдем без супроводжуючих і потрібно, щоб було 16 років, і якраз через день після мого день народження)) Їде Каріна, Кіріл, Сороката, Лазарєнко, Яблонский, Троц, Гречник.Я не уявляю, як це буду спочатку, але згодом все має налагодитись.Я впевнена в цьому!Тільки потрібно пообіцяти собі, що я ніразу не полізу до Яблонского!!!Вбити це собі в голову.Тому, що я потім дуже сильно буду жаліти і якщо я не буду лізти це буде набагато краще, ми зможемо нормально здружитись і все.

розчарування.

який ж він поверхневий.я не відчуваю ніякої душі, ніякого нутра."Пустишка"??чи він просто приховує все живе десь далеко в душі??

хочеться собі когось хто буде мене розуміти.

Я більше не збираюсь ходити ізза тебе по клубам, як остання шмара бути там до кінця, чекати поки ти роздуплишся.Все з мене досить!Більше я не буду робити ніяких кроків, роби все сам.Не будеш ти розвивати наші відносини далі, так і буде.Я нічогісінько більше не буду робити перша!!!

Просто чим далі то ти мені все менше подобаєшся

Останнім часом мені дуже потрібно не заходити в контакт, але в мене така й як у всіх залежність від цього сука контакта.Це так дратує.

Чому потрібно не заходити?

Збільшості тому що з Аркашою* я спілкуюсь виключно вконтакті, ах да ще інколи пересікаємось в якихось мода барах чи в токіо.Він мене запрошував прогулятись, двічі, з яких я перший раз відморозилась, а другий раз в нього в останню хвилину щось не вийшло, тобто відморозився також.Зараз я йому вже як хочеш натякаю на те щоб ми пішли погуляли, при тому що скажено боюсь цеї нашої зустрічі.Він ніби зрозумів і промайнула пропозиція, а ні, навіть не пропозиція, а просто зауваження "да.потрібно буде погуляти"

Тому й я хочу подивитись на його реакцію коли мене хоча б з неділю не буде в вк.Що він зробить??Напише в оффлайн?Позвонить?Або просто забуде мене і житиме далі, навіть не задаючи ніяких питань про мою відсутність.Це наймовірніше!

Але як що до того щоб просто відказатись від соціальної мережі Дурова?

Чому ми взагалі там сидимо?Провтикуєм годинами, а замість цього ми могли б погуляти з друзями, або хоча б відійти від своїх комп ютерів і піти поїсти наприклад з сім єю, таким чином ви хоч би інколи проводили час з своїми батьками.Ви думаєте вони за вами не сумують?Дууже помиляєтесь.Думаєте що те що ви дома це вже для них добре?Так, добре, але ви ж в своїй кімнаті як в відокремленій планеті, ще б вам поставити туалет, холодильник, душеву кабіну і ви б приросли до тої кімнати.Як це всьо "унило"

Знаючи це все ми нічого не міняємо.Це як ніби якийсь наркотик.НАМ ВСІМ ЧАС ЛІКУВАТИСЬ!

_______________________________________________________________________

Аркаша* - персона, яка з недавніх пір мені дуже подобається.Про неї ще, напевно, багато постів буде)

Новий блог.

Якщо чесно тільки що я написала таку поему на тему "чому я створила новий блог", але в мене інтернет така розумашка, що він вибив в мене ту сторінку де я це все писала і воно не збереглось.Звісно ж, так і мало статись, зі мною по другому не буває.Навіть не уявляєте яке в мене було розчарування коли я пролистала історію(в браузері) і не знайшла свого тексту.

Після довгих 20 хвилин, я вирішила не падати духом і хоча б настрочити пару рядків.

Хочу щоб ви знали що цей блог не для "следящих", а тільки для мене.

Ох, як я тут розгуляюсь) Буду писати все що моїй душі забажається.Нецензурна лексика, українська мова

а хто хоче простий блог який нічим не відрізняється від всіх інших ось вам мій старий блог який я так як і раніше буду продовжувати вести: hyitaaneblog.viewy.ru