Розпочнем з того що я вже як пару днів в Києві
Коли я приїхала я не знала куда себе діти.Ліжко на якому я повинна була спати зломане, в кімнаті смерділо.Але згодом я привикла.
На другий день я пішла в дрім таун, так як моя ціль приїзду заключалась в тому що я повинна була скупитись до болгарії.Мені, чесно, сподобалось що я накупляла!
На третій день я вирішила ознайомитись з способом пересування в Києві.Я очікувала що це все набагато складніше і до цього боялась іздити в метро, а зараз я себе почуваю як риба в воді)) Знаєте за цей день мені все ж таки сподобався Київ-місто квітів)
Цей день видався навпрочуд чудесним, я неочікувала такого щастя для себе!Якраз проходив в Донецьку матч Україна-Англія(вирішаючий для нас) та в Києві Франція-Швеція.Я вирішила що маю піти повболівати за нашу збірну і зібралась на фан зону з Вітьою.Я пішла раніше, десь на 18-19 00.А Вітя мав підійти вже на час самого матчу.На майдані був концерт з Русланою, в фан зоні дуууже багато народу, іноземців валом.Швейцарів та Французів найбільше.Всюди продавали білети на матч який відбувався в Києві.Дуже дешево продавали.Я собі ходила поміж цих всіх людей.Мені дуже добре було так як дуже багато людей помічало мене і зауважувало що я вельми гарна пані.ахах)) З одним франчузом Алексом познайомилась перед самою грою.А потім я загорілась тим щоб піти на Францію-Швецію.Папа казав щоб я йшла.Ось так неочікувано збулась, в якійсь мірі, моя малесенька мрія, я пішла на гру Євро 2012.Перший матч був не цікавим.Людей валом на стадіоні було.Другий тайм настільки цікавий був, що признаюсь я полюбила футбол.Це все таки правда дуже цікаво.Тільки в живу, а не по телевізору, зовсім другі відчуття!Йшла я туда і думала що буду вболівати за французів, але вийшло так що там біля нас сиділи тільки шведи, то було б не гарно якщо б я між ними вболівала б за францію.І справді, добре що я за них була, в них такий сильний національний дух.Вони так вболівали за свою збірну, такі няшки) Я з ними теж в другому таймі кричала.І в результаті 2:0 на користь Швеції.Ураааа.Яка я була щаслива, ніби то це Україна виграла в Англії.До речі в наших дуже багато шансів було, але так як головний судья підар сліпий, то з цим нічого не вдієш.Коли я прийщла додому зразу виставила фото в вк.І після цього мені написав Ростік Стратійчук, спитав чи я в Києві, і чи не хочу я зустрітися.А потім Мінчев теж спитав чи я в Києві і все(цікавий він хлопчина, а я б його хотіла побачити)
Сьогодні видалось не таким яскравим я попередні дні.Наталочка кончена сучка позвонила мамі і сказала шо я погано себе веду(дит садок якийсь) Мама, в свою чергу, накричала на мене, сказала щоб я їхала додому, я звііісно ж послухала обидвох і зробила все не так як хотіли того вони) Не зустрілась я з Ростіком так як то його не було онлайн то мене.Пішла я сама гуляти.І погуляла чудесно!Зайшла в Пінчук Арт Центр(там правда все таке таємне, зачаровуюче, треба поломати над кожним витвором голову) Потім вирішила походити по всяких центральних вулицях.От і все, прийшла я додому десь в пів 11.І навіть не боялась)