Your space

Можливо, треба було жити, як всі,
А я хотів інакшим бути завжди -
Так скучно плисти по течії з ними…
Можливо, я не дав тобі теплоту
І ти не знаєш погляд через фату. -
Логічно. Як можна було з тим жити?

А пам'ятаєш
Метро нічного Берліна
І наші тіні на стінах -
Місця щасливих людей?
А пам'ятаєш
Балкон під небом Мадріда
І на трибунах Коріди
Місця щасливих людей?..

Тягуча павутина зйомних квартир
І дві душі пробиті сотнями дір,
Так страшно, коли не знаєш, що завтра…
Тепер я оглядаю знаки, часи
І знаю ціну світлої полоси -
Не варто шукати винних крім себе…

А пам'ятаєш
Страшенний шторм на Мальдівах,
На фотках ніс обгорілий,
Місця щасливих людей?..
А пам'ятаєш
Старий кабак на Бродвеї,
Цибуля, сир і печеня,
Місця щасливих людей?..

Я на перед ніколи не вивчаю маршрут,
Мені не важливо, тільки б ти була тут,
Всерівно куди нас понесе вітер…
В житті не важливий сигнал GPS,
Якщо не один ти рюкзак свій несеш,
То знайдеш для себе десь таки місце.

А пам'ятаєш
Велосипеди в Парижі,
І в Закопаному лижі,
Місця щасливих людей?..
А пам'ятаєш
Наш Новий Рік в електричці
І Лондон, як на відкритці,
Місця щасливих людей?..
А пам'ятаєш
Холодне пиво Стокгольма
І знову ми було двоє,
Місця щасливих людей?..
А пам'ятаєш,
Як я втікав з інститута,
Щоби з тобою побути
І до сих пір я тут є!..
А пам'ятаєш?..

Меланхолія. Давно не виливала душу свою. Це літо чудове. Хочу дещо розписати про нього. Цього літа справді виявилось хто є хто. Хто був для мене справді рідною людиною, або ж став нею. Неочікувані повороти. А хто був лише ганчір"ям, яке прикривало себе справжнього. Я стала злою. Робила боляче людям. Не знаю як це сталось. Якась я не така. Знов зміни. Щоліта так. А моє коло спілкування. Кардинально змінолось, навіть не знаю як так вийшло. Але так комфортно, як мені зараз, я не почувалась ніколи. Так добре щодня бачити їхні обличчя та посмішки. Краще бути й не може. Раніше зміни в мому житті мене б лякали, але зараз я розумію що все на краще. Все так і має бути. А літо пролетіло дуже непомітно. Всі яскраві моменти, які стались протягом нього назавжди закарбуються в моїй пам"яті. Тепер це лише спогади. Але у нас ще все життя попереду, щоб творити так звані спогади. І не потрібно думати про завтра. Ми живем сьогодні. Так краще. Краще мати на думці світлі погляди. Краще насолоджуватись сьогоднішнім. Адже один день може змінити все твоє життя. І хто знає, можливо цей день вже настав. Ось така вона. Меланхолія.

Скорпионы, хотят реально кого-то полюбить, и быть с этим человеком долго - долго.