Your space

Давно вже я не писала нічого путнього. Якось нічого в мому житті цікавого нема та воно і не трапляється. Тому, готуйтесь читати несинітницю про моє доволі скучне життя. На вулиці зараз відбувається якийсь жах. Саме влучне слово блядопогода, ось що за віконцем. Ще вчора я не могла насолодитись чудовим весняним повітрям та злегка теплим сонцем. Навчатись я так і не збираюсь. Хоча, ще не пізно мені розпочати цю доволі корисну справу (ну принаймі так вважають мої батьки). Я сумую за деякими членами своєї велииииииикої родини. Під словом родина я маю наувазі усіх близьких мені людей. Але про це, згодом напишу. Завтра мій клас заступає на чергування по школі, омг. По суті в мене завтра не мало бути першого уроку, але чисто з поваги до мого класного керівника, який і так за минулий тиждень добряче відгріб від директора, я піду. Також часто почала думати за своє подальше життя, а саме про те, що буде після школи. Ну що ж я вирішила, або принаймі оприділилась. Розголошувати я поки не хочу, оскільки все може змінитись або тому подібне. Скажу так, що більше всього що мої шляхи на майбутнє, розійдуться з шляхом рідних мені людей. Але це все життя. Також мене не покидає думка або це скоріше бажання. Хочеться знову на екскурсію, вже всерівно куди, головне на екскурсію, головне з 9-А. Але ця поїздка малоймовірна через нашу пречудову поведінку. Ну я начебто все розповіла і я попереджала, що не буде мега захоплююча розповідь. Ну тоді і на цьому закінчу, цілую.

Что за день? Кошмар. Чесно говоря я только первый день дома з насмарком и немного горлом, а уже умираю со скуки. Еще у меня три дня не было интернета, омг. Как то не все у меня так гладко как хотелось бы. Проблемы покоя не дают, но личное все это. Не могу смотреть на мамины слезы, серце исцарапано этим. Но хоче все же о хорошем. А его как все видат мало, даже очень. Мне нечем занятся и только и буду делать, как пичькать себя фильмами и мультфильмами по которым я очень даже соскучилась. Посмотрю ОБЯЗАТЕЛЬНО фильм который обещаю Уле посмотреть уже как недели три, этот фильм "Один день". Думаю он произведет на меня хорошое впечатление. Сидеть дома буду еще и в суботу, подлечиться мне стоит. Но в воскресенье вкусняяяяшечька от Насти меня ждет, ну и Улю естественно. Так что лечусь.

відмови не приймаються

це не ти

В моїй голові зараз робиться штормова буря. Не можу все скласти до купи, розставити все по полицям. Мої конкретні дії змушені призупинитись. Оскільки може бути незліченна кількість помилок. Я втомилась робити помилки, а ще більше втомилась їх виправляти. Іноді роблю все спонтанно. Ця спонтанність з рештою змушує мене задуматись та розплачуватись своїм завжди дорогоцінним часом і тому подібним. Хоча, правильно те, що я хоча б намагаюсь все виправити. Намагаюсь повернути все. Я розумію, що ніколи не буде так, як колись, буде або гірше, або краще. А я по житті намагаюсь на все дивитись або оптимістично, або пофігистично. І я зроблю все задля того, щоб зробити все кращим. Я знаю що я роблю, я усвідомлюю та обдумую кожен свій крок. Кожен. Мені набридло сидіти склавши руки та чекати що все принесеться на блюдечці. Так ніколи не було і не буду. Та якщо я нічого не буду робити, я втрачу те, що намагаюсь втримати біля себе. Я достатня кількість причин втримати. Втримати того друга, якій тебе ніколи не зрадив. Дай мені шанс, я не впущу його. Я триматимусь до останнього. І я доб"юсь свого за будь якої ціни, все буде.

я особисто дуже навіть не проти!

Сегодня мы на уроке украинского языка писали пересказ, а потом и сочинение. Оно было о том, как ми понимаем роль "слова" в нашей жизни. Чесно говоря когда я писала сочинение, то я даже как то начала думать об этом. Там нужно было навести примеры из жизни, но я воздержалась. Поскольку у меня в жизьни было очень много случаев когда ты просто мимовольно обидел человека, или обидели меня. И так сижу и думаю, ведь это всего лишь какое то несчастное слово. Но последствия могут быть ужасные. Но там еще была очень такая хорошая цитата Федора Достоевского: "Молчать-благородно, безопасно и красиво". Я думаю стоит задуматься, и наконец-то перестать нести бред и следить за собой. Потом можна будет это не исправить.

сейчас у меня не лучшее врямя для написания хорошого или просто по сути нормального поста. какой то вечер откровений что ли. высказалась. поплакала. не стало легче. все то же. б о л и т

Люди с темно-карими глазами имеют очень импульсивный характер. Они властные лидеры, требующие постоянной похвалы и одобрения, ведь это воспринимается ими как данное. Довольно вспыльчивы и азартны, влюбчивы и обаятельны. Постоянно находятся в движении, ставят перед собой какие-то едва достижимые цели (но в то же время всегда их достигают). При всей своей заносчивости и вспыльчивости, задиристости, они очень отходчивы, абсолютно не злопамятны. Они очень быстро находят общий язык с любыми собеседниками, находя при этом симпатию с их стороны. Однако тут следует быть осторожными, эти люди всегда впадают в крайности – если вы им понравитесь, то вы в шоколаде. Если же нет – вы приобрели себе страшнейшего врага.