Давно вже я не писала нічого путнього. Якось нічого в мому житті цікавого нема та воно і не трапляється. Тому, готуйтесь читати несинітницю про моє доволі скучне життя. На вулиці зараз відбувається якийсь жах. Саме влучне слово блядопогода, ось що за віконцем. Ще вчора я не могла насолодитись чудовим весняним повітрям та злегка теплим сонцем. Навчатись я так і не збираюсь. Хоча, ще не пізно мені розпочати цю доволі корисну справу (ну принаймі так вважають мої батьки). Я сумую за деякими членами своєї велииииииикої родини. Під словом родина я маю наувазі усіх близьких мені людей. Але про це, згодом напишу. Завтра мій клас заступає на чергування по школі, омг. По суті в мене завтра не мало бути першого уроку, але чисто з поваги до мого класного керівника, який і так за минулий тиждень добряче відгріб від директора, я піду. Також часто почала думати за своє подальше життя, а саме про те, що буде після школи. Ну що ж я вирішила, або принаймі оприділилась. Розголошувати я поки не хочу, оскільки все може змінитись або тому подібне. Скажу так, що більше всього що мої шляхи на майбутнє, розійдуться з шляхом рідних мені людей. Але це все життя. Також мене не покидає думка або це скоріше бажання. Хочеться знову на екскурсію, вже всерівно куди, головне на екскурсію, головне з 9-А. Але ця поїздка малоймовірна через нашу пречудову поведінку. Ну я начебто все розповіла і я попереджала, що не буде мега захоплююча розповідь. Ну тоді і на цьому закінчу, цілую.