— Почему здесь? Почему сейчас?
— А почему не здесь и не сейчас? Где же нам поддаваться мечтам, как не в Париже?

Рататуй

В наушниках играет рок
В голове лишь мысли о тебе
За нас давно уже решил все Бог
А я сижу и просто льщу себе…

В стакане виски, лед и кока кола
А в сердце боли, крики, плач..
На уме должна быть школа
На самом деле - жуткий срач…

В голове лишь мысли о тебе
Что делать, Черт возьми, не знаю
Я собираюсь с Настенькой в кафэ
Начну курить, возможно забухаю.

Друзей осталось единицы
Возможно, в этом есть моя вина
Сегодня все на вкус корицы
Все, кроме пива и вина…

в тебе талант до поезії…продовжуй далі так писати)))

ты и сам иногда не поймёшь,

отчего так бывает порой,

что собою ты к людям придёшь,

а уйдёшь от людей - не собой.

Александр Блок

скорпион,10 декабря, понедельник У Скорпионов странное состояние… хочется то-ли влюбиться, то-ли напиться. Хах, краще б 2ге) давно вже пораа

Если нижнюю пуговицу рубашки застегнуть неправильно, то и все остальные будут застегнуты неправильно. В жизни бывает много ошибок, которые сами по себе не ошибки, а следствия первой пуговицы, застегнутой неправильно.

Старі фотографії на стіл розклади,
Дитячі історії смішні розкажи
І справжнім друзям не забудь, подзвони
Бо добре чи зле, з тобою завжди вони

(Скрябін «старі фотографії» ;)

Інколи , потрібно просто вмитися . Щоб ніхто не бачив твоїх сліз , і ніхто не знав , що коїться в тебе у душі.

очікувала від тебе підтримки..на що я надіялася?що ти змінилася, і я тобі стала небайдужа..та тобі завжди було пофіг на мене.і все погано, чесно тобі скажу, закриває всі хороші моменти.На жаль так сталося.в цьому можливо винна я..але ти ніколи за мною навіть поговорити не хотіла.навіть про вагітність не хотіла сказати.вот так.

а зараз..ти не віриш в те, щоя поступлю.хах.дякую тобі на цьому.чесно.мені це дає сили, щось довести.Але не тобі.А собі..В тому, що я щось можу.В мене вірить Тато, і я дякую йому.хоча ти не дуже любиш коли я з ним спілкуюся..і добре, що ти не знаєш, що я почала зідзвонюватися і зустрічятися з ним частіше.Бо він переживає..Питає, що в школі.і я тянуся до нього.Мені хочеться розказати все що в мене накопилося, все що сталося..а тобі- не хочеться.бо ти ніколи не цікавилася моїм життям.І знає, зараз це починає напрягати, що вдруг тобі стало цікаво.та ніхуя, тобі не цікаво.Батьківський Долг..

А знаєш, що..а я заскучілась.так, так.хоч і давно не спілкуємося, майже не говоримо.зв*язок перервався.а раніше були такими рідними.здавалося б на все життя.можливо це і на краще.хоча, я навіть не знаю..не вистачає наших дурних розмов, нашиз тупих пріключєній.хоча в мене є людина яка тебе замінила повністю.але чесно тобі скажу, іноді згадуються всі ті моменти. наші моменти..я ніколи їх не забуду..дякую за те прекрасне літо, як ми провели разом.дякую, що ти завжди мене підтримувала.дякую, що в школі ти завжди була зі мною.) дякую, за ті чудові фотографії і всі чудові моменти з життя)

P.s я б вставила б фотографію, але нажаль в нас всього декілька спільних фотографій і вони всі ужасні просто..і справді, з найближчими людьми в нас найменше фотографій..вот так..

дякую, що ти колись була частинкою мене) рідна..

дружеская ревность, пожалуй, страшнее любой другой.

может покурим вместе?!аа??!

дякую, тобі що ти зі мною посиділа сьогодні) ми неймовірно провели ці дві години) стільки спогадів.., ах, скільки смішних моментів з нашого життя ми згадали) а ще ми мололи всяку фігню і в нас постійно питали що ми курили)) ахха, дякую, тобі*)

For Альоночка Х.

^^

P.s.:*

"люди завжди руйнують те, що люблять найсильніше"оскар уайльд..

чомусь так згадалася ця цитата ще зранку.це справді і є так.ми завжди втрачаємо людей, яких ми дуже любимо, яких цінуємо найбільше в світі.