imagine

дивовижний парадокс: мовчати легше всього з тими, з ким завжди є про що поговорити.

#Настя

"друг мой, вспомни, что молчать хорошо, безопасно и красиво.

Фёдор Достоевский

люди - как музыкальные инструменты: их звучание зависит от того, кто к ним прикасается.

Вергилий

Да, словами можно прикасаться. И ещё нежней, чем руками.

Януш Леон Вишневский "Одиночество в сети"

я буду дихати твоїм теплом, лиш подаруй мені його

я дуже боюсь, що ти підеш від мене. я хочу бути найкращою для тебе, бо ти найкращий для мене. як важко розібратися в собі, коли ти хочеш віддалитись від людини, щоб не прив'язуватись до неї з такою неймовірною силою, і водночас боятися цього віддалення більше всього на цьому світі

що ж зробить мене насправді щасливою?

ти, і тільки ти. все таки, я не боюсь прив"язатися до тебе, прив"язатись до тебе - це найбільше щастя для мене! я боюсь неприв"язаності тебе до мене. можливо, егоістично, але що ж я зроблю, якщо я так відчуваю?

я хочу лише бути щасливою. я хочу лише тебе

треба щось міняти. коли я щось міняю у своєму житті з'являється деяка ілюзія, ніби я справді живу, так як хочу.

я вирішила розвиватись, а саме:

— щодня писати у цей блог, щоб покращувати свої творчі (а саме в плані прози) задатки

— щовечора вчити новий вірш

— щоранку робити вправи для пам'яті

— щодня казати більше приємних слів людям

— більше фотографувати те прекрасне, що бачу навколо себе

в майбутній перспективі якісь зміни в зовнішньому вигляді, але це вже після нового року, напевно :)

основним завданням тут є не лінитися щодня писати у блог. що ж, будемо вдосконалюватись!

я здаюся
зимова казка мене потрішки поглинає, і раз за разом я ловлю себе на думці, що сніжна пора це вже й не так погано

в світі так багато бруду, чому б не дозволити впустити до свого серця трішки чарів під назвою "зима"?
я починаю любити зиму і тепер ясно розумію: цю пору не люблять лише ті нещасні, кого немає кому зігріти в цей час

але життя міняється. завжди з"являється хтось, чиє тепло починає радувати
і ти раз за разом ловиш себе на думці: який же я щасливий, яка прекрасна атмосфера, яка чудова волшба ця зима