Это просто Вьюи блог

ось так завжди, …. бажаєш людині як найкраще, а вона у відповідь:" а для чого", "угу", "а нашо так робити"…. жорстокий світ, жорстокі люди, але я їх обожнюю:*. а знаєте, що найгірше?? це коли ти щиро переживаєш за людину, хочиш як найкраще, а вона у відповідь навіть дякую не скаже, мало того та ше й коли тобі погано вона навіть про тебе не згадає, а при інших робить вигляд що тебе не існує,, , повторюсь ще раз, жорстокі люди.

але життя дає нам випробування і цим робить нас сильнішими.

з іншого боку сьогодні був хороший день* прокинулася, поснідала, посиділа у соціальних мережах, поприбирала у хаті, пішла в центр, зустрілася з Олічкою моєю(троюрідною сестрою), ми пішли до моєї Томочки на роботу(двоюрідної сестри) посміялися з нею і з Вікою(дєвачка що працює разом з моєю Томою)) до речі, я з Томою і з братіками ідемо в неділю на дискотеку) ЦЕ МАЄ БУТИ ШИКАРНОО* потім ми пішли у ЦУМ, але перед цим зрозуміли шо нам надто жарко і купили води) ахаха вона було добра) походивши у ЦУМі зрозуміли шо там набагато дороще ніж у Порт СІті і пішли звідти) ось так пройшов мій день..

І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт.

Л. Костенко

Ну так…я така….не ідеальна…….люблю влаштовувати скандали на пустому місці…….можу бути різною……..деколи навіть сама собі дивуюсь…….не люблю "сопливих" людей….хоча деколи сама відношусь до них…….говорю те, що думаю в очі……за це втратила вже багатьох людей…….можу бути злою…можу хамити усім……..а можу бути доброю…усім допомагати……я дековідношусь до них…….говорю те, що думаю в очі……за це втратила вже багатьох людей…….можу бути злою…можу хамити усім……..а можу бути доброю…усім допомагати……я деколи сама себе не розумію……..але я хоч з характером…..а не так, як усі…..не люди, а ксерокопії ходячі……і цьому я щиро рада.

накипіло:

Було…
гуляли, сміялись…
один біля одного, ніщо не помічали
я йшла додому
і думала: "Лиш би не закохатись".
Та серце вже розривалося від болю
А ми жили…
дні… ночі… тижні…
І потім твій дзвінок: "Привіт, що робиш?".
заговорили…
зрозуміли. що ми єдині,
єдині всюди…
ми зустрічались.
Та знаєш, життя воно таке…
і радість, біль, і горе, щастя…
І все забулось тобі тепер… а я…
Та хто тепер я? Без тебе я.
Отак минає день і ніч…
і знову день… і знову ніч…
і тиждень, й рік, і два, і три
живеш та ходиш;
п'єш, їсиш і молишся…
і любиш її,
і я люблю його.
його це ти і крапка.
Я задихаюся від болю
та ти не чуєш.
Я тихо зникаю, а ти не згадаєш.
…я чекала, чекала, та ти гуляєш, радієш
обнімаєш, цілуєш її… Навіщо?
твоє: "Привіт, як справи? "
поможе мені встати.
Банальна фраза, але така жадана
І думка одна лиш: "До тебе".
Було б в іншого закохалась
Та серцю не прикажеш…