HEY KISA

Мені вже бридко відповідати на твої повідомлення.
Скоріше б це все припинилось.
Забудь мене, забудь.
Я стомлена!

за мною слідкує самий прекрасний блог, який я бачила

Від тебе я вже нічого не хочу. А ні, я була б не проти, якби ти страждав, як страждає вона. Закохайся в мене і тоді все буде, так як треба. Я буду холодна, як зима. А ти страждатимеш щоразу коли побачиш мій профіль вк, на аску чи де інде. Будеш страждати коли будеш поруч, але душевно далеко. Тоді коли не змоежш до мене доторкнутись. Тоді коли будеш знати наскільки ти мені бридкий. А я просто покладу хуй. Ось як повинно все закінчитись.

я дуже не люблю сваритись з мамою.
найбільше з мамою, от так.
що для мене зараз було найгірше? так це почути від неї слова, що вона мене не потребує, збс. я звісно знаю, що вона мене любить і потребує, але чути це всеодно вкрай неприємно. ще вона не розмовляє зі мною. вона не вірить в мене. вона втратила довіру до мене. це найгірше. кожного дня я піддаюсь одним і тим же катуванням на рахунок " де ти була? чого так рано/пізно закінчились уроки?" мене дратує коли я кажу правду, але мені всеодно не вірять. от так я забрехалась, бо завжди щось приховую. я дно. може треба виправитись? але це не надовго. хмм, потрібно змніювати себе, вести себе до ідеалу, і щоб мама вірила мені і не соромилась мене.

Давай, це ще не кінець, я знаю.
Я просто впевнена!
Між нами ще буде війна.

Тот, кто знает правду - всегда печален.
Ты думаешь, что после школы будет легче.
Ты любишь чмо и ничего не можешь с этим поделать.
В тебе умирает много талантов, но никто никогда не узнает, какие. Даже ты.
Фортуна повернулась к тебе жопой, а не лицом.
Ты любишь своих родителей.
Ты ходишь в туалет с телефоном.
Ты уже забил(а) на учёбу.
Ты материшься, хотя остальным ты говоришь наоборот.
Друзей не существует.
Ты пишешь "ахахах", а на лице нет улыбки.
Ты вечно ищешь оправдания.
Чем больше правды, тем меньше лжи.
Ты думал вы друзья, а оказалось, что это не так.
Ты не ходишь на физ-ру не потому что ты болен, а потому что ты ленивая задница.
Иногда ты врешь родителям. Себе во благо.
Все вернется бумерангом.
Я заебался(сь).

Думала я здохну.
Треба це припиняти.

А рядом черный ворон сел на крюк
Старый мечтатель – крылья с проседью.
Запутался: кто враг, кто друг
И остался один этой осенью.

Третий день без солнца тепла;
Дождь с утра до вечера.
Хотелось лишь счастья, а вокруг мгла
И терять оказалось нечего.

Ведь потерял все, чем тогда дорожил,
Сжег все мосты, стер дороги назад,
Потерял всех, кем тогда жил,
Себе оставил лишь мудрый взгляд…

Черный ворон меня понимает:
Путь мечтателя – он совсем не прост.
Когда сердце любовью пылает,
А ты один, в компании звезд.

И суть не в том, что б к финишу первым прийти.
Всю жизнь я двигался спокойно.
Ведь суть находится в самом пути,
А главный путь мы обязаны пройти достойно.

И не зная, что будет с нами,
Мы идём вперед, не жалея сил.
Мы мгновенья измеряем годами.
И мечтаем. Хоть никто не проси

— Шо дєлать? Шо дєлать?

— Мурав.ю хуй прідєлать!

я прихуєвша, але радісна
мені добре або як завжди "мені норм "
я не очікувала такого, але чому б і ні?
ВІЛЬНІ ВІДНОСИНИ ФОРЕВА!

— а ти як?
- в мене алгебра, одна радість - ти.

— Чому ти мене любиш?
- Бо ти моє…
- А якщо посваримось?
-… моє найкраще і найгірше