ღ♥ღ Голос моего сердцаღ♥ღ

Исчезну я, и вслед придет покой…Ну а потом, уже любую девушку ты будешь сравнивать со мной.

Розгубившись в виборі. Неможливо знайти правильні двері - вихід.

Можна сидіти годинами, днями все обдумувати, зважувати плюси та мінуси, можна питати поради, а можна нічого не робити, а просто відати своє життя в руки долі.

Але хіба це те, чого ми хочемо? Ці вибори ускладнюють життя, але водночас добавляють контрастів. В кожного свої дороги, але коли дві дороги пересікаються і можуть стати одним шляхом, варто вірити в те, що це навіки. Що один шлях розподілять дві людини. Можливо, те що що двох людей щось звело, до випадкового знайомства? Або ж що їм просто судилось.

Але навіть якщо і судилось, знову постає вибір, чи ти готовий бути з нею.

Тому доля, чи ні….Але ми самі її будуємо. НАвіть якщо нам дається, нам вирішувати чи це приймати, чи ні.

інколи все складається, не так як хочеться, не так як мріється

інколи життя змушує відчувати політ, аморфність, свободу

а інколи важкість і незромілість…Інколи, здається, що все чудово, але насправді це обман. І від цього обману все рушиться, зізнатись в собі в де чому неможливо і дуже боляче. Але розуміння реальності, відкидає небезпеку і самообман.