Птицами

Весь день старалась відволікти себе від цих проблем різними способами.Дивилась фільми, читала, ходила купатись, гуляла з малим, допомагала мамі.Все, аби на мить забути останніх два дні, які були помилковими.Усе не так, як би цього хотілось.Але і змінити вже нічого не можна.І це найгірше.Бо рве з середини.Дякую, ти навчив мене уважніше відноситись до своїх дій і слів.Я запам'ятаю твої останні слова, сказані мені, назавжди.Якими б неприємними вони не були, але ти їх сказав.В той момент я відчувала себе просто на дні.Не думала, що через одну мою безглузду витівку все зруйнується настільки швидко і так болісно.Раніше я робила і гірше, і ти про це знав.Але цей випадок-ще одни привід, аби уникнути мене.Ти б мав зрозуміти, повірити, адже який сенс було брехати мені?Але ти не захотів.Ти міг повірити, але не захотів.Просто це тобі не потрібно.Так, як власне, і я сама."Навіщо жити ілюзіями?".Справді, навіщо?Ти сам ідеш проти своїх правил.Ти повірив, що я це зробила, але не повірив в причину цього.Дякую, що більше не довіряєш.Дякую, що розчарувався.

Тільки Снєжка може переплутати Пляплю з незнайомцем на вулиці і від радості вистрибнути йому на спину.А потім вибачатись, що переплутала, і заодно познайомитись

Здається, що це вже було востаннє.І це найгірше, що може бути зараз.Або взагалі.Втрачати завжди тяжко.Але берегти-ще складніше.Перше я вмію робити професійно, інше-так і не навчилась.Винити нема кого.Я знаю свою провину.Я завжди сама у всьому винна.Завжди.Характер ідіотки, яка спочатку робить, а потім думає.А мало б бути навпаки.Хоча, вже нічого змінити.Варто змиритись.Не я розчарувалась, а в мені.Ти просто не захотів повірити, не зміг зрозуміти, і осудив.Не рівняй людей по собі.Ти не знаєш причини їх вчинків і бажань.Ти просто ніколи мені не вірив.І ніколи вже не повіриш.Втрачено все.З довірою втрачається і людина.

Ти не вміє довіряти людям тому, що ти їх не розумієш.Ти не такий правильний, як тобі здається.Ти не такий класний, як здавалось мені. Не розумію, як раніше я довіряла тобі багато чого з свого життя, а тобі просто було начхати.Але одна річ не залишила тебе байдужим, і цим все закінчилось.Ти не зрозумів, не повірив, не пробачив, осудив.

Тільки Снєжка може відразу заснути, якщо вип'є міцної кави на ніч.Думала, буду цілу до ранку дивитись фільми, а потім зустріну світанок.Взяла ноут, зробила каву, закуталась в одіялко, подивилась 20 -30хв фільм і заснула.Зранку стаю-ноут лежить на животі, наушники заплутані навколо шиї, йде не зрозуміло який по рахунку фільм, і я лежу в тій позі, що й заснула.Висновок:каву на ніч пити не буду, і сьогодні здійсню свій вчорашній план.

Як же ж мене захарили ці питання про Пляплю."А ви зустрічаєтесь?", "А чого ви не зустрічаєтесь?", "А ви цілувались?" і бла-бла-бла.Люди напевно не розуміють, що таке ДРУЖБА між хлопцем і дівчиною.І це дивно.Те, що я йому подобаюсь не тільки як друг, не означає, що це взаємно.Я його люблю як друга, і буду любити тільки як друга.Не дай бог ще хтось щось ляпне про те, що він мені подобається-я буду приймати міри.Бо це вже набридло просто до нудоти.Фу, це не гарно лізти в чужі відносини.І тим більше, навіть якби я хотіла бути з ним разом-це було б не можливо з двох причин:1) я б не хотіла втратити його як друга, і отримати його як хлопця;2) він переїхав.Назавжди.

Люди думають, що я курю.Але це не так.Я спробувала, це правда, але я цим не захоплюють.Це ФУ ФУ ФУ!Це гидко і зовсім не круто, як дехто вважає.Курити жахливо і шкідливо

Невже так важко зрозуміти, що нічого не може бути?Щодня це повторюю, і не вірю сама собі.В душі все-таки є якась надія на краще.Але ці надії примарні.Це все затягнулось досить на довго, і пора вже закінчувати.Хоча немає бажання це робити.З твоєї сторони ця гра закінчилась, так і по-справжньому не почавшись.А я втягнулась, і хочу дограти до кінця.Ти пасивний гравець, і надіюсь-програєш.Байдужі люди-слабкі люди.Хоча я сама така.Але це набридло, навіть дуже.Могла б собі спокійно жити, але є причини, які цьому заважають.

Щось дивне трапилось з братом.Сьогодні він на мене ні разу не накричав, не сварився, і навіть купив морозиво(!). І я змогла дивитись фільми майже цілий день.Це для мене дуже й дуже дивно)

Була в окуліста.Він сказав, що в мене розвивається гетерохромія.Я не звернула на це уваги, потім вдома погуглила, і зрозуміла, що ЦЕзначить.Перепитала рідних-вони підтвердили сказане лікарем, бо побачили все на власні очі.Не знаю, як це сприймати.

Сьогодні зрозуміла, наскільки я наївна.Це просто дно.Ніколи б не подумала, що настільки сильно довіряю людям, якби не цей випадок.Але в цьому є один ньюанс, я сліпо довіряю тим, кого не хочу втрачати.Таких людей кілька.Три.Іншим вірю, але з обережністю.Тим більше, брехню я розпізнаю швидко, але часто закриваю очі.І дарма.