З цього і почнеться мій віртуальний блог. Буквально пишу сама для себе. Колись я вже вела цей блог, але мене вистачило не на довго. Закінчилась школа, і закінчилось моє бажання тут писати. Не знаю, чи читатиме хтось це, але все ж я познайомлю вас зі своїм життям, не розкриваючи себе. Не хочу аби хтось знав, що така як я, здатна до написання чогось хорошого.
А взагалі, натхненням стало те, що після того, як я закінчила школу (4 роки тому) я зберігала листи. Ми з подружками переписувались про все. І тепер я розумію, яке тяжке життя в мене було в 10-11 класі. Сміюсь аж у голос. Так от, до чого я вела. Ця знахідка надихнула мене створити знову віртуальний щоденник. Можливо від викладки думок тут, мені стане легше.