Шкода, що я зоовсім не часто згадую пора б написати ЩОСЬ!
Спілкуючись з людьми вже енний проміжок часу, я розумію, що людям потрібні люди. Всі емоції, які в нас є це завдяки, людям. І вони є різні. Хтось приходив в наше життя для певних емоцій, хтось, для досвіду, а хтось для любові. Але… Що ж таке та ЛЮБОВ. Чим старша стаю, тим більше втрачаю надію в палку, щиру, щасливу любов. В цю емоцію, яку не зрівняєш ні з чим. В метелики в животі…Яких давно вже не було(
пробачте, але я нещасна..