06 мая 2016 года в06.05.2016 16:57 10 0 10 1

Квітень

Я була вдома. Цей час минув швидко. Була на поминках діда - дуже світла він був людина. Світла, мені не вистачає світла.

Я була вдома. Я бачу як здала бабуся, бачу в яке ледащо перетворився батько. Два роки без роботи, і його все влаштовує. Він наче не помічає як плине час, через 4 роки йому буде вже 50. Ще я помітила, що він, наче, як це правильно пояснити, подурнішав (я теж не порозумнішала), але це просто кидається в очі.

Я була вдома. Горде моє місто, ще живе, похмуре і тихе, але все одно найрідніше.

Я дописую курсову, ЗАЛИШИЛОСЬ ВЖЕ НЕБАГАТО.

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

SLONIKBO — 4 размер

11

Серпень

Ти їдеш в автобусі, втомлена і напружена. Довкола тільки степи і поля, та різні люди зі зброєю. Поля, поля… Аж раптом прямо посеред...

10

<Чаклунний світ твоїх очей, безсоння всіх моїх ночей.>

10

Вітаю Маринку - вона тепер староста нашого крила, тепер можна бухати і не боятися перевірок. Ми відверто поговорили кімнатою, досить конф...

11

Царівна

Мене вражає тупість деяких жирних дебілок, це головне враження вечора. Хочу нову помаду, босоніжки, нову сусідку в кімнату, літній халат...

10

Квітень

Я була вдома. Цей час минув швидко. Була на поминках діда - дуже світла він був людина. Світла, мені не вистачає світла. Я була вдома. Я...

10

Неможливо

Я завалила ще один модуль. Розчарування, всебічне розчарування. Я хочу додому. Хочу неможливого. Там найгірше повітря в Україні, але ті...