Ми самі собі принтери. Ми видруковуємо те, що хочемо. Ми задаємо шрифт, розмір, стиль. Коли ми друкуємо штрих-код, ми самі задаємо товщину ліній. Так, без чорного і коду немає, але й без білого теж. Проте, чорне завжди є. Показуємо ми це чи ні. Є речі, є почуття які не зникають. Є ті, хто вже пішов, є ті, хто не встиг прийти. За всіма є чорна полоса. Та знаю, що вони воліють, щоб вона була як умога меншою. Життя триває, яким б воно не було. Головне, правильно поставити інтервал між чорним. Тепер про інше. Чорт забирай, вона всерівно творить всередині мене переполох. Однією присутністю. Насправді, не все так просто, як видається чи показується. Проте, жереб кинуто