От ми розійшлися. Проте, ми живемо в одному місті, навіть в одному районі. Ходимо одними дорогами, в одні й ті самі магазини, вчимося на одному поверсі. Як не крути, ми будемо бачитися. Так, грати в невидимість, або сліпоту - цікаво, весело, але не гарно. Все-таки, ми знайомі, ми знаємо один одного і то досить добре. Тому, я думаю, що варто дотримуватися хоча б мінімальної культури. Просто вітатися. Проте, все залежить від того, як задастся тон.