тішусь тішусь тішусь новим людям, новим знайомствам, новій команді, частинкою якої я є..які всі класні і такі схожі..і так по дивному, по мігічному, коли такі люди як ти компонуються до купи..всі розуміють одне одного з півслова..просити не треба, пояснювати не треба, всі разом і заодно..і зовсім мало часу ми знайомі, але як одна сім'я.. люблю коли так і глибоко в душі єдине бажання, щоб не розбіглись, а надалі тримались разом… і найулюбленіша справа мого життя хоть трошки вдається.. і в тій справі допомагають люди з золотими руками..тішить, що я є комусь потрібна..для мене то важливо..бути корисна комусь..і тішить коли хвалять, хоча я страшенно соромлюсь і не люблю того..я дуже критична і в своїй роботі знаходжу погрішності завжди..але попри те всеодно хвалять..сумуюче все мушу сказати, що я нарешті на своєму місці..там де мені добре і є люди які розуміють..де люблю працювати і помучитись так, щоб прийти до дому і просто завалитись спати.. люблю коли так..все насичено і по живому..люблю тих найближчих, що є біля мене..вони то точно знають..вони дуже дорогі мені, за них віддам багато..

знову все йде помало на краще..тішусь..екстремуми це класно, особливо коли крива починає йти вгору.. тіки б підйом був повільний і спуск незначний..