Я так надію, що ці канікули будуть для мене чимось теплим і світлим, але походу помилялась. Дурне відчуття, коли твій хлопець тебе чи то ігнорить чи то він просто втомився чи то проблема в тобі. Бляха, аби ви тільки знали наскільки мені гидко. Гидко прокидатись з думкою, що сьогодні мені нема чого робити, гидко подумати, що через місяць в університет, мені справді туди не хочеться, але якось і вдома мені теж нічого робити. Я на днях зрозуміла, що планувати треба все самій і надіятись тільки на себе, ну або на сім*ю, друзі, кохана людина тобі мало чим допоможуть. Я хочу уїхати до Польщі, не хочу повертатись, хоча ще й навіть не поїхала. Не провітрюю свої думки, от і нудьгую.