18 августа 2014 года в18.08.2014 15:49 1 0 10 1

просто думки 25.02

Розбуди мене на самому інтимному місці. Мій мозок малює картини, а очі наповнюють усе красками, губи тремтять від ніжності теплих кольорів, а серце виробляє червону густину життя. Це усе прелюдії, порівняно з тим, як я тепло та бажано цілую твої губи коли день закінчує відлік.

Переживання.

Усі ці 365 днів і 4роки я безпощадно думаю, що скажу Тобі при зустрічі, в чому буду одягнена, як триматимусь, яка буде погода, яка музика гратиме з сусіднього кіоску коли ми будемо йти парком, який фон застигне в повітрі, і саме головне, які в Тебе будуть очі?! Чорт побери! Так багато питань, а відповіді жодної. Сценарії добрі тим, що можна придумати крок, а у нас їх не буде. У нас одна зустріч на життя і та остання. Гра виключно в тих правилах, які ніхто ніколи не озвучував. Кінець близько і ми це знаємо.

Чекання.

Згарище усіх вір світу витіснило кислород з моїх легень. Недостаність дихати компенсують пару друзів. Шквал слів постійно лавиною навалюється в мою сторону, але жодне з білосніжних покривал не попадаєв ліжко. Берегти вірність - ось прояв моєї Любові. Перелом пальців, які роздробились на куски після довгих стертих смс, що так і не попали прямо в ціль. Тактика щирості провалилась з крахом. Губи висохли. Ти так і не зрозуміла моєї теплоти або просто я не та.

Зрив.

Мене вдаряє хвиля тишини і я розумію, що мені не залишилось нічого, крім себе.

Невже усе брехня?

Невже я пустота?

Чи може всього лиш ілюзія яка відписує на смс та розчаровує?

Невже????

Скажи!!!

Почуваю себе лохом. А далі усе по спіралі:Розпач---Депресія---Замкнутість..

Далі буде…

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

UKEMEDEA — Моему неведомому Мастеру

8

я встану поперек твоего горла и упрусь руками в твои белые стенки, лишь бы никогда не быть найденной кем-то на улице с табличкой в руках ...

7

може тому що осінь, а може тому...

Привіт, мій друже! Ти, напевно, думаєш, чому від мене більше ні слова ні в житті твоєму, ні тут, ні в житті чужих? Так от. Жити тепер ви...

10

Моєму невідомому творцю

Не знаю чому саме сьогодні чи саме в цей період, але я достатньо виросла, щоб відпустити усі решки, що так жадібно ховала в потаємних кут...

8

Що залишиться від мене, якщо повністю виключити тебе. Обривки непотрібних фраз висипати у смітник, всі твої "Привіт." "Як справи" і "На д...

7

Нам потрібно перестати вимагати один від одного більшого. І, може, взяти перерву. Як бути, коли розумієш, що став любити людину трішки ...

8

Чуєш?

Йшов попіл з неба, я падав снігом на асфальт, не бачачи більше нічого навколо я зовсім занурився всередину себе. Напевне, жалюгідно бути...