Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали «Хайль!» охриплими басами
І «Ще не вмерла…» голосно ревли.

Де ви ішли – там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям.
Плювала кров'ю «ненька Україна»
У морди вам і вашим хазяям.

Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись «москалі»

Тепер ви знов, позв’язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і в роздріб,
Нових катів запрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.

Василь Симоненко.