Крик душі.
Я знову дивлюсь сни з тобою.
Навіщо ти до мене приходиш? Чому не відпускаєш думки?
Я так мріяла розслабитися і нарешті зовсім відвикнути від тебе. А виходить, твій образ тільки переслідує. . зовсім не дає спокою.
Ти завжди в різному настрої, різному одязі і обставинах. Кожна ніч - окреме нове життя, в якому незмінна лише одне твоє присутність.
І запах нашої самотності, свинцевим пилом що повис у повітрі.
Я хочу сказати тобі так багато.
Але напевно це зайве. Просто нехай мої почуття піднесуться в небо і хоча б їх скромний шматочок торкнеться тебе.
Хочу сказати тобі, що все добре, знай це. І напевно, не варто мучити мене ночами.
Хоча й при денному світлі думки про тебе нікуди не зникають.
Чим частіше я бачу тебе у сні, тим кошмарніші і потворніші стають сновидіння.
Це параноя. Вистачить.