Що нам лишається робити тоді, коли перед очима безодня, коли ти частково в певному астралі, не керуєш своїми вчинами, навіть думками…Фіксація дйсності. Але чи справді увідомлюєш як відбувається цей процес.? Ти отрмуєш інформацію навколишньої дійсності з тими ідеалами і нелогічностясми, але аж ніяк не можеш пояснити, яким чином відбувається гетерохронність нашого сприйняття.Вроджена гетерохронність?Психічне відхилення?Ні! Якимось чином вона набуває характеру миттєвості. Можливо насправді це просто ілюзія дійсності? Хибне сприйняття, критичність побаченого, пік.Ті ж самі признаки. Ми диференціюємо все що нас оточує. Поділяємо і поділяємо допоки вже немає що ділити. В цей момент ейфорія, яка керувала нашим підсвідомим, була ним, поступово займає другу планку того, що ми вважаємо ідеально пропорційним, ідеальнно правильним. Після нашої втутрішньої задоволеністі, яка надавала побутовим речам ознак живого (іноді навіть персоніфікуючи їх) ми попадаємо зі стану ейфорії в стан аффекту. Що тільки що відбулося? …Процес ідентифікації. Реальність чи ж сон; стан навіювання якимись силами на настільки високому, навіть недосяжному психічному рівні; думка ніби тілом курувала інша особа; дурге Я? Яке прокидається, коли наша дійсна втурішня проекція попадає у прозорий циліндр, вихід Із якого допустимий тільки у тому випадку, коли те підсвідоме, заорбійне друге я не наситьться усією прекрасністю теперішнього стану. Вихід. Критичний стан або ж полегшення.

Lola Alpha(я)