щоранку, 6 мільярдів людей на цій планеті прокидаються та роблять звичні справи. іноді, мені здається, що твій ранок починається із того, що прокидається твоя холодність до навколишніх подразників. я помічаю проблиски теплих емоцій у твоїй, незрозумілій мені, душі. до чортиків цікаво, який же справжній тарас і чи це не просто буденнісь, яку ти в'їв у свою голівоньку.
чим більше я проводжу часу з тобою, тим більше моя допитливість розчиняє мене та робить тобі подібною. не знаю чи добре це, але хіба мені буде гірше від цього хлопчика із добрими очима та серцем? а можливо, саме ти й змусиш мене впасти іще нижче планки прибитої суспільною думкою.
мабуть, з часом я знатиму тебе краще, а доти я просто буду поряд, доки не знайдеш щось цікавіше за стару добру хельгу.