я уже не можу! чорт тебе побери, ти наче демон, що засів між дермою і лівою віткою ребра. ти давиш мене, закриваєш від усього поганого, та тим самим шкодиш собі, що для мене рівноцінно порізам посипаних сіллю. скільки можна мене любити, я не заслуговую цього.

наступний твій крок наче дитяча забавка. тату в честь мене - це вже геть не весело!!! охх, скільки через мене у тебе проблем. я фарбую очі водостійкою тушшю коли йду до тебе в обійми, не дивлюсь в твоє ще дитяче обличчя, бо мені соромно, що ти страєдаєш, а я тільки роздмухую жар у твоїх судинах. я сама себе ненавиджу коли ненароком торкаюсь вночі твого сонного тіла чи коли кажу як люблю тебе, забуваючи що ми давно один одному не друзі. яке ж я тупе створіння, витягай по-швидше з голови залишки мого коріння. ILLV