08 июня 2014 года в08.06.2014 09:45 4 0 10 1

Я видам книгу…найжахливішу,

Ти приїдеш до мене в задушливому, спекотному поїзді (хоча ні, це усе зробила уже я)

Ночами, днями, думками,

Ти їдеш до мене.

Така потрібна людина.

Я сумую за розмовами, за мовчанням, по любові.

Я сумую за коханням.

Ти теж?

Вчи мене жити, скручуючи руки, прив'язуючи до себе, наказуючи.

Я все одно втечу.

Тепер мене ніхто не любить, тому що я не хочу бути любимою.

Хочу вбити всіх, кожного, але у мене знову тільки один патрон.

Дихай.

Ти мені не віриш, я це знаю, а я гадаю на пальцях, коли пити ліки.

Сьогодні або ніколи?

Спалюючи, згорай самотужки.

Не люблю поради, але цю чому б і не застосувати.

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

UKEMEDEA — Моему неведомому Мастеру

22

я встану поперек твоего горла и упрусь руками в твои белые стенки, лишь бы никогда не быть найденной кем-то на улице с табличкой в руках ...

18

може тому що осінь, а може тому...

Привіт, мій друже! Ти, напевно, думаєш, чому від мене більше ні слова ні в житті твоєму, ні тут, ні в житті чужих? Так от. Жити тепер ви...

22

Моєму невідомому творцю

Не знаю чому саме сьогодні чи саме в цей період, але я достатньо виросла, щоб відпустити усі решки, що так жадібно ховала в потаємних кут...

20

Що залишиться від мене, якщо повністю виключити тебе. Обривки непотрібних фраз висипати у смітник, всі твої "Привіт." "Як справи" і "На д...

19

Нам потрібно перестати вимагати один від одного більшого. І, може, взяти перерву. Як бути, коли розумієш, що став любити людину трішки ...

19

Чуєш?

Йшов попіл з неба, я падав снігом на асфальт, не бачачи більше нічого навколо я зовсім занурився всередину себе. Напевне, жалюгідно бути...