ти мій персональний біль. ти болиш мене в кожному шматочку моєї мільйон разів склеєної душі. прокрадаєшся в серце після кожної зустрічі і оселяєшся там до наступної. маю короткі паузи між нападами болю коли ми бачимося, але краще я б страждала постійно. не було б тоді такого різкого переходу між настроєм сміху і настроєм пустки. з очей крапає біль. ти мій персональний страх. я боюся. я до тебе звикла і страшенно боюся тебе втратити.так само боюсь мати тебе поруч.адже тоді прийдеться боятися сварки. ти кусочок темряви в моїй душі. я не люблю темряви. я боюся її. але ти мене притягуєш. ти мій персональний сміх уявити собі не можеш як я сміюся з твоїх жартів. як я сміюся в душі коли ти дивишся на мене. коли ми з тобою сидимо в підвалах моєї підсвідомості. ти моя персональна заборона. я забороняю собі думати про тебе надто часто. я забороняю собі мріяти про те що ми колись будемо ближче ніж через екран монітора. я забороняю собі написати тобі "люблю", тому що в реалі я цього ніколи не зможу сказати. заборонила собі. я забороняю собі курити тому що ти колись попросив цього не робити. ти знаєш, я не можу не курити. мені подобаєтся порушувати заборони. мені подобається уявляти твою реакцію. ти мені подобаєшся. ти моя персональна мрія. ти блукаєш між стінами моїх снів. ти в кожному з них, мріючи я гублю часточки себе, і замінюю їх на запчастини з спогадів про тебе. нещодавно випадково знайшла твій запах на рукаві своєї куртки. ніколи так не божеволіла від твого запаху. ти мій персональний шматочок щастя. а ти про це і не здогадуєшся.