прислухалася і вчувала в
цій весні
короткометражну осінь.
такі рідну і знайому, наче
стару подругу, давно
забуту і нещодавно
віднайдену.
і навіть, здається,
посміхнулася їй, кивнула
комусь із сотні облич у
шаленому натовпі.
ще зустрінемось, поп"ємо
кави, але якось потім