Яскраве сяйво в обіймах ночі,

І ми в той час не зімкнули очі,

Які зловили те світло фари,

Ідемо вулицями, мов примари.

Твій ясний погляд тепер тьмяніє,

І я любити більше не вмію,

Не вмію мріяти і обіцяти,

Тепер так мало є що сказати.

Немає вітру, тут надто тихо,

О ні, не треба нам цього лиха!

Відчути відчай, в обіймах ночі

В ці гарні миті я вже не хочу.

Підкрався ранок на землю тихо,

Прощай назавжди, минула втіха!