Чтобы вернуться — просто нажмите в любом месте на затемненном фоне
Ми ніби рідні, проте
Між нами незламна стіна.
Ми помираєм, хоча
Нас ще ніхто не убив.
Ми не подібні, але
В нас повно спільних страхів.
Ми неповторні, хоча
Копій мільйони нас.
Ми бачим колір, проте
Все надто сіре в цей час.
Краплі дощу на очах
Залишились після весни.
Чи це був дощ, чи був град -
Поясни!
Новые заметки пользователя
MYTIMEMACHINE — Theory
6
Моя звезда горит, пылает Судьбу свою ей доверяю, Ее люблю и с ней страдаю, И в небе темном точно знаю Ее я никогда не потеряю. Но с...
6
Нам хочеться банального тепла,
Гарячих батарей й води у крані.
Чи нам насправді все ще рано
Або уже згоріли ми до тла.
Нам хочетьс...
6
Я намалюю тебе на вологій штукатурці
твій образ подібний творінь ренесансу
поезія твого голосу зачіпає кожну клітинку
кожен рядок,
в...
7
Здається, що лишилося тільки тікати
І час перемоги, здавалось пройшов
Ми будемо разом, ще довго стояти
Об*єднає нас вселенська любов.
...
7
Будь тем, кто просто будет рядом,
Кто вылечит одним лишь взглядом.
Здесь столько всяческих проблем,
И куча скучных, грязных тем.
...
6
Відчалюєм, мій юний капітан!
Уже пора покинути капкан.
Життя на цьому злому дні-
Набридло вже мені!
Уже немає тут скарбів,
Ти все...