23 февраля 2014 года в23.02.2014 11:55 7 0 10 1

Я так люблю гучні ридання

Без крапельки вологих сліз

Коли усі твої страждання

В душі

Я так люблю миті мовчання

Я вмію змовчати завжди

Душевні муки, поривання

Повинні жити у тобі!

Напевно це несправедливо

Палкі емоції - живі,

Але насправді як жахливо

Відкрившись втратити зв'язки.

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

MYTIMEMACHINE — Theory

6

Моя звезда горит, пылает Судьбу свою ей доверяю, Ее люблю и с ней страдаю, И в небе темном точно знаю Ее я никогда не потеряю. Но с...

6

Нам хочеться банального тепла, Гарячих батарей й води у крані. Чи нам насправді все ще рано Або уже згоріли ми до тла. Нам хочетьс...

6

Я намалюю тебе на вологій штукатурці твій образ подібний творінь ренесансу поезія твого голосу зачіпає кожну клітинку кожен рядок, в...

7

Здається, що лишилося тільки тікати І час перемоги, здавалось пройшов Ми будемо разом, ще довго стояти Об*єднає нас вселенська любов. ...

7

Будь тем, кто просто будет рядом, Кто вылечит одним лишь взглядом. Здесь столько всяческих проблем, И куча скучных, грязных тем. ...

6

Відчалюєм, мій юний капітан! Уже пора покинути капкан. Життя на цьому злому дні- Набридло вже мені! Уже немає тут скарбів, Ти все...