цікаво…не знаю чому..але я чомусь упевнена, що ніколи не стану частинкою цілого….я є і буду…..але не тою, ким для себе здаюся…я впевнена, що ніколи ти не подзвониш просто так…щоб дізнатися як справи, або ж зайти, щоб поговорити…ніколи ти не подзвониш навіть, щоб приєднатися до обраних тобою людей….хоча б здавалося..я частинка того….хе…і тут я навіть не можу дати відповідь Собі на запитання…звісно у кожного є важливі люди…у когось 1 у когось 10…..і саме ця різниця (з одного боку здається мала..але насправді така велика) вирішує навіть те, що ти не можеш вислухати людину, яка колись навіть була тобі дорога….я розумію, що у кожного своя дорога…інколи вона перехрещується…а інколи просто йде паралельно….тому може просто треба плисти за течією.?а там будь що буде.) ТІ ЛЮДИ, ЯКІ МАЮТЬ І ХОЧУТЬ БУТИ З ТОБОЮ, ВОНИ І БУДУТЬ, НЕЗВАЖАЮЧИ НІ НА ЩО……а якщо і вправду так.?