колись так хотілось поспівчувати одній людині, та коли, висловлюючи своє співчуття, мої слова були сприйняті за сарказм (а насправді то було щиро і від душі) мені стало так ніяково, боляче і взагалі - це, наче коктейль, такий, знаєте, що горить. тільки тоді мені його підпалили і насильно залили в мене. і вогонь поширювався по всьому тілу. по всіх закутках душі, доходив до серця. руйнував легені.
і, не витримавши, я руйную все до біса декількома словами! тоді щось в мені загинуло і щось народилося, відразу! в один момент! і тоді почалося моє життя на ковзанці, в слизьких тапках.