Мені не вистачає ще декілька середніх пальців на обох руках, щоб бути справді щасливою.

—Мені набридли люди які думають що можуть все.Усе можуть тільки коти, і то не завжди.

—Мене задовбали люди які не мають своєї думки.Вони своїми пустими очима зривають мені дах.

—Мені не подобаються загримовані люди.Через напомаджені губи нечутно справжніх слів.Крізь накладні вії не видно сяйво очей.Якщо воно, взагалі, існує.

—Мене вражає наглість деяких!Земля, слава Богу обертається навколо Сонця, а не навколо вас.

—Мене лякають брехливі люди.У них багатогранна уява і роздвоєні язики, вони бризкають ядом і кислотою.

—Я не люблю лицемірство.Ой, сьогодні ви зі мною товаришуєте?

—Я не люблю людей які нав'язують свою думку.У кожно є своє "ИМХО" і воно як половий орган, не треба трясти ним на кожному кроці і сунути його усім під ніс, показуючи що воно у вас є.

—Я не розумію людей які "впали в релігію" і ходять по землі грішній та божій немов зомбі, прославляючи свого Бога та розказуючи всім про його подвиги та почесті.Хто захоче, сам до нього прийде, хто ні "буде горіти в пеклі"

—Я не поважаю "дєвочьок легкої поведінки".Вони викликають жалість та відчуття огиди.

—Я боюся старості.Мене лякають старі люди та смерть.

—Я ненавиджу несправжність.

—Я хочу бути котом; 3

В цілому я люблю людей. Вони такі милі коли сплять, або сплять, або краще взагалі сплять.Я люблю виносити їх розум навіки в світи вічного спокою і ейфорії.Особливо люблю крикунів і чокнутих аморальних уродів.Чому, не скажу.Бо не хочу. Люблю пофігістів, з чорними очима і якоюсь штукою на щоці. Люди вони милі.Звичайно до котів їм далеко, але право жити вони таки відвоювали.