Що може бути краще осіннього ранкового парку. Прогулянки по ньому в ранню пору. Коли скрізь туман і на відстані 50ти метрів не видно ні душі.Здавалось, один крок не туди і ти вже ніколи не знайдеш виходу з цієї непроглядної мли. Це повітря, роса, жовто-багряна фарба повсюди. Йдеш, думаєш ні про що. Тільки милуєшся цією порою, тим, чим наділила її природа. Це розслабляє і заставляє не думати про погане.